вексельний

ве́ксельний

-а, -е.

Стос. до векселя.

Вексельна грація — встановлена відстрочка сплати за векселем.

Вексельна дисципліна — сукупність правил точного виконання вексельних зобов'язань.

Вексельна мітка — один з реквізитів переказного векселя, найменування "вексель".

Вексельна ставка — процентна ставка, за якою враховується вексель (дисконт).

Вексельне право — сукупність юридичних, правових норм, що регулюють вексельний обіг та вексельні відносини.

Вексельний акцепт — згода на оплату векселя, що оформляється у вигляді відповідного напису акцептанта на векселі.

Вексельний брокер — див. білль-брокер.

Вексельний кредит — форма кредитування банком векселетримача через дострокову виплату йому вказаної у векселі суми.

Вексельний курс — ціна на місцевій біржі іноземного векселя у місцевій валюті.

Вексельний обіг — рух векселів у сфері обігу як грошових документів.

Вексельний папір — папір особливого зразка, що друкується і продається урядовими органами для написання вексельних зобов'язань.

Вексельний портфель — сукупність векселів, що певний час знаходяться в розпорядженні суб'єктів підприємницької діяльності.

Вексельний регрес — право зворотної вимоги, що належить індосанту, який сплатив опротестований вексель.

Вексельні договори — угоди, які встановлюють право однієї сторони вимагати від іншої видачі векселя.

Вексельні заперечення — юридичні факти, юридичні обставини та стани, посилаючись на які вексельний боржник може перешкодити кредитору в реалізації його прав.

Вексельні зобов'язання — цивільні правовідносини, що виникають з простого чи переказного векселя.

Вексельні реквізити — обов'язкові відомості, дані, які повинен містити вексель як документ.