1. Словник української мови в 11 томах

вексельний

ВЕ́КСЕЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ве́ксель.

..золото і срібло завжди переміщаються туди й сюди між сферами обігу різних націй, ідучи в цьому своєму русі за безперервними коливаннями вексельного курсу (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вексельний — ве́ксельний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вексельний — -а, -е. Стос. до векселя. Вексельна грація — встановлена відстрочка сплати за векселем. Вексельна дисципліна — сукупність правил точного виконання вексельних зобов'язань. Вексельна мітка — один з реквізитів переказного векселя, найменування "вексель". Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вексельний — ВЕ́КСЕЛЬНИЙ, а, е, фін. Стос. до векселя. На зворотній стороні вексельного бланка зроблено позначку про погашення боргу точно у встановлений термін (із журн.); // Пов'язаний зі сплатою за векселем. Словник української мови у 20 томах
  4. вексельний — Ве́ксельний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)