вексель

ве́ксель

-я, ч.

Борговий документ установленого законом зразка про обов'язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк.

Авальований вексель — вексель із банківською гарантією.

Авансовий вексель — вексель для авансування майбутніх робіт, поставок товарів, надання послуг і т. ін. в разі отримання комерційного кредиту.

Акцептований вексель — вексель зі згодою платника на його оплату.

Антиінфляційний вексель — вексель, за яким банк-видавач гарантує тримачеві векселя перевищення рівня доходу за ним над рівнем інфляції.

Банківський вексель — вексель, який засвідчує безперечне право його власника отримати і безумовне зобов'язання векселедаця сплатити у домовлений строк певну суму особі, яка дала гроші в кредит банкові.

Безумовний вексель — вексель, який належить оплатити готівкою за пред'явлення.

Бланковий вексель — підписаний векселедавцем вексель, бланк якого не заповнений повністю текстом вексельного зобов'язання.

Бодмерейний вексель — вексель під заставу судна чи вантажу.

Бронзовий вексель — вексель, який не має товарного покриття і ніякої цінності.

Валютний вексель — вексель, який гарантує сплату зазначеної в ньому суми в іноземній валюті.

Вексель без індосамента — вексель без передаточного напису на звороті.

Вексель боржника (трасата) — переказний вексель, в якому боржник виступає векселетримачем.

Вексель державної скарбниці — основний різновид короткострокових зобов'язань держави.

Вексель до одержання — вексель, за яким належить отримати гроші.

Вексель до оплати — сума заборгованості по акцептованим торговим векселям, що підлягають оплаті в призначені строки.

Вексель індосамент — письмове боргове зобов'язання, що дає власнику векселя право вимагати сплати зазначеної суми грошей до визначеного терміну.

Вексель на інкасо — вексель, в якому передбачена процедура розрахунків за ним.

Вексель ректо — вексель, у якому зазначено, що кошти за ним може отримати лише ремітент.

Вексель терції — третій екземпляр переказного векселя, який дає його власнику безперечне право вимагати з боржника сплати позначеної на векселі грошової суми.

Взаємний вексель — вексель, який не має відповідного забезпечення і використовується підприємцями чи будь-якими особами, що домовилися надати один одному вексель, щоб під час обміну останнього одержати гроші готівкою.

Внутрішній вексель — вексель, за яким місце, де його складено, і місце платежу знаходяться в тій самій країні, що й сам вексель.

Гарантійний вексель — вексель, що його видано для забезпечення (гарантії) комерційної угоди без наміру векселетримача одержати від векселедавця вказану у векселі суму.

Депонований вексель — вексель для забезпечення кредиту.

Дисконтний вексель — вексель, який реалізується за ціною, нижчою від номінальної, а погашається за номіналом.

Документований вексель — вексель, який супроводжується товарно-розпорядчими документами, на підставі яких його складено.

Доміцільований вексель — вексель, на якому позначено місце платежу інше від місця проживання векселедавця.

Жирантований вексель — вексель із передавальним написом.

Зворотний вексель — переказний вексель, що його виставляє особа, яка заявляє регресну вимогу за іншим, уже опротестованим векселем.

Зустрічні векселі — векселі, за якими дві особи виступають одна відносно іншої як кредитор і позичальник.

Іменний вексель — вексель без права передачі його іншій особі.

Іноземний вексель — вексель, який характеризується тим, що він виданий або за кордоном, або підлягає акцепту і (або) оплаті за кордоном.

Комерційний вексель — вексель під заставу товарів.

Комісійний вексель — вексель, прийнятий від власника для інкасо.

Короткий вексель — вексель, що його оплачують за пред'явлення або в короткий (не більше 10 днів) строк.

Короткотерміновий вексель — вексель, який належить оплатити за вимогою або протягом дуже короткого періоду часу.

Міжнародний вексель — вексель, за яким на території різних держав знаходяться: місце видачі та місце платежу, місце видачі та місцезнаходження платника.

Опротестований вексель — вексель, відносно якого векселетримач нотаріально засвідчив відмову боржника від оплати цього векселя.

Переказний вексель (тратта) — письмовий наказ однієї особи другій сплатити певну суму грошей третій особі.

Підтоварний вексель — вексель у формі зобов'язання відносно оплати партії товарів, що її поставлено на певних умовах.

Пред'явницький вексель — вексель, який підлягає негайній оплаті після його пред'явлення.

Преюдиційований вексель — протермінований неопротестований вексель.

Приватний вексель — вексель, що його виписує приватна особа.

Пролонгований вексель — вексель, термін оплати якого продовжено за згодою його власника.

Скарбничий вексель — вексель, що його випущено державою для покриття своїх витрат.

Терміновий вексель — вексель з фіксованим терміном.

Товарний вексель — вексель, що його видано під оплату товару відповідно до торгового контракту.

Фінансовий вексель — вексель, що його видає одна банківська установа іншій для отримання грошей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вексель — ве́ксель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вексель — Цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику В. (векселедержателю). Випускаються два види В.: простий і переказний. "Про цінні папери і фондову біржу", Стаття 21 Словник термінів законодавства України
  3. вексель — [вексеил'] -л'а, ор. -леим, м. (на) -л'і, р. мн. веиксеил'іў два вексеил'і Орфоепічний словник української мови
  4. вексель — Борговиця, боржниця, див. облігація Словник чужослів Павло Штепа
  5. вексель — ВЕ́КСЕЛЬ, я, ч., фін. Цінний папір установленого зразка, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити певну суму грошей векселетримачеві у зазначений термін. Словник української мови у 20 томах
  6. вексель — ве́ксель: ◊ ве́ксель і жі́нка не згу́биться ніколи лихе та погане невідступно переслідує людину (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. вексель — (англ. promissory note) письмове боргове зобов’язання встановленої форми, що дає його власникові право (по закінченню терміну дії) вимагати від боржника оплати зазначеної грошової суми. В сучасних умовах... Економічний словник
  8. вексель — ве́ксель (нім. Wechsel, букв. – зміна, розмін) письмове боргове зобов’язання встановленої форми, що дав власникові (векселедержателю) незаперечне право вимагати від боржника (векселедавця) сплати зазначеної у В. суми грошей у вказаний строк. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. вексель — Кредитний документ; письмове, на спеціальному бланку зобов'язання сплатити певну суму грошей у визначений термін зазначеній особі чи пред'явникові, який цей вексель підпише. Універсальний словник-енциклопедія
  10. вексель — Ве́ксель, -кселя; векселі́, -кселі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. вексель — ВЕ́КСЕЛЬ, я, ч. Борговий документ встановленого законом зразка про обов’язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк. Словник української мови в 11 томах
  12. вексель — рос. вексель (нім. Wechsel, букв. — обмін) — цінний папір у вигляді довгострокового зобов'язання, складеного у письмовому вигляді за певною формою. Eкономічна енциклопедія
  13. вексель — Вексель, -ля м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318. Словник української мови Грінченка