1. Словник української мови у 20 томах

велеречивість

ВЕЛЕРЕЧИ́ВІСТЬ, вості, ж., книжн.

Абстр. ім. до велеречи́вий.

Секретар консисторії приховує жало своєї душі .. церковною велеречивістю (М. Стельмах);

Ті, що знали Коментіла, знали й те, що у велеречивості йому не відмовиш. Коли не спиняти, говоритиме й говоритиме (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велеречивість — велеречи́вість іменник жіночого роду книжн. Орфографічний словник української мови
  2. велеречивість — -вості, ж. Абстр. ім. до велеречивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. велеречивість — БАГАТОСЛІ́В'Я (уживання без потреби в розмові, книжці і т. ін. великої кількості слів), БАГАТОСЛІ́ВНІСТЬ, ВЕЛЕМО́ВНІСТЬ, ШИРОКОМО́ВНІСТЬ рідше, ВЕЛЕРЕЧИ́ВІСТЬ заст., ірон., ПРОСТОРІ́КУВАТІСТЬ розм.; ВОДА́ розм. (багатослів'я при бідності змісту). Словник синонімів української мови
  4. велеречивість — ВЕЛЕРЕЧИ́ВІСТЬ, вості, ж., заст., ірон. Властивість за знач. велеречи́вий. Секретар консисторії приховує жало своєї душі.. церковною велеречивістю (Стельмах, Хліб.., 1959, 426). Словник української мови в 11 томах