1. Словник української мови у 20 томах

великодушний

ВЕЛИКОДУ́ШНИЙ, а, е.

Який має прекрасні душевні якості, велику доброзичливість.

– А ви таки до неймовірності великодушні! (Леся Українка);

Поліг у битві з печенігами хоробрий і великодушний князь Святослав (М. Рильський);

Ми такі великодушні зараз, що ладні простити пароплавству все, аби тільки мерщій прийшов жаданий пароплав (Б. Антоненко-Давидович);

// У якому виражаються, виявляються ці якості.

Це великодушне й співчутливе ставлення до неї простих людей, їхні щирі слова зворушили серце Македонихи (А. Шиян);

Батьківська любов великодушна, зла довго не таїть (О. Гончар);

Великодушний жест.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великодушний — великоду́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. великодушний — -а, -е. Який має прекрасні душевні якості, благородні почуття, велику доброзичливість. || В якому виражаються, проявляються ці якості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великодушний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. великодушний — БЛАГОРО́ДНИЙ (про людину — який відзначається високими моральними якостями, керується високими принципами і т. ін.); ВЕЛИКОДУ́ШНИЙ (який відзначається безкорисливістю, великою доброзичливістю, не пам'ятає зла, не дріб'язковий)... Словник синонімів української мови
  5. великодушний — ВЕЛИКОДУ́ШНИЙ, а, е. Який має прекрасні душевні якості, благородні почуття, велику доброзичливість. — А ви таки до неймовірності великодушні! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. великодушний — Великодушний, -а, -е Великодушный. О, Байдо, воїне великодушний. К. Бай. 20. Словник української мови Грінченка