великодушно
ВЕЛИКОДУ́ШНО.
Присл. до великоду́шний.
Василько великодушно залишив торбину другові (О. Донченко);
– Знайомий? – запитав шофер Вася, великодушно притримуючи машину (В. Собко);
– Ну, співай, тільки тихо, – великодушно дозволив Хлипало (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- великодушно — великоду́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- великодушно — Присл. до великодушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- великодушно — ВЕЛИКОДУ́ШНО. Присл. до великоду́шний. Василько великодушно залишив торбину другові (Донч., V, 1957, 44); — Знайомий? — запитав шофер Вася, великодушно притримуючи машину (Собко, Нам спокій.., 1959, 8); — Ну, співай, тільки тихо, — великодушно дозволив Хлипало (Збан., Єдина, 1959, 155). Словник української мови в 11 томах