1. Словник української мови в 11 томах

великодушно

ВЕЛИКОДУ́ШНО. Присл. до великоду́шний.

Василько великодушно залишив торбину другові (Донч., V, 1957, 44);

— Знайомий? — запитав шофер Вася, великодушно притримуючи машину (Собко, Нам спокій.., 1959, 8);

— Ну, співай, тільки тихо, — великодушно дозволив Хлипало (Збан., Єдина, 1959, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великодушно — великоду́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. великодушно — Присл. до великодушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великодушно — ВЕЛИКОДУ́ШНО. Присл. до великоду́шний. Василько великодушно залишив торбину другові (О. Донченко); – Знайомий? – запитав шофер Вася, великодушно притримуючи машину (В. Собко); – Ну, співай, тільки тихо, – великодушно дозволив Хлипало (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах