1. Словник української мови в 11 томах

великодушний

ВЕЛИКОДУ́ШНИЙ, а, е. Який має прекрасні душевні якості, благородні почуття, велику доброзичливість.

— А ви таки до неймовірності великодушні! (Л. Укр., III, 1952, 705);

Поліг у битві з печенігами хоробрий і великодушний князь Святослав (Рильський, III, 1956, 25);

// В якому виражаються, проявляються ці якості.

Це великодушне й співчутливе ставлення до неї простих людей, їхні щирі слова зворушили серце Македонихи (Шиян, Гроза.., 1956, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великодушний — великоду́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. великодушний — -а, -е. Який має прекрасні душевні якості, благородні почуття, велику доброзичливість. || В якому виражаються, проявляються ці якості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великодушний — ВЕЛИКОДУ́ШНИЙ, а, е. Який має прекрасні душевні якості, велику доброзичливість. – А ви таки до неймовірності великодушні! (Леся Українка); Поліг у битві з печенігами хоробрий і великодушний князь Святослав (М. Словник української мови у 20 томах
  4. великодушний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  5. великодушний — БЛАГОРО́ДНИЙ (про людину — який відзначається високими моральними якостями, керується високими принципами і т. ін.); ВЕЛИКОДУ́ШНИЙ (який відзначається безкорисливістю, великою доброзичливістю, не пам'ятає зла, не дріб'язковий)... Словник синонімів української мови
  6. великодушний — Великодушний, -а, -е Великодушный. О, Байдо, воїне великодушний. К. Бай. 20. Словник української мови Грінченка