велич
ВЕ́ЛИЧ, і, ж.
1. Повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу.
Твоя, Господи, могутність, і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Всі наші починання мусять бути великі розміром, глибокі думкою, відповідні до величі народу нашого (У. Самчук);
У післявоєнні роки Ю. Яновський основну увагу приділяв зображенню мирної праці, оспівував красу і велич людини-трудівника (з навч. літ.);
// Урочистість, пишнота.
Над цими дерев'яними городами, над звичною нетривалістю й тимчасовістю вознеслося рожеве кам'яне диво: небаченої величі й краси храм (П. Загребельний);
Золоті ворота вражали величчю і красою кожного, хто вперше бачив їх (В. Малик).
2. Гордовитість, поважність у зовнішньому вигляді, у манері триматися.
Підвівся [генерал-майор Павлов] назустріч колишньому унтер-офіцерові, але не за тим, щоб привітатися, а щоби показатися в усій генеральській величі: червона генеральська стрічка оперізувала груди й опасистий живіт (Ю. Хорунжий).
3. заст. Дуже великий, надзвичайних розмірів предмет.
Ліс у мене стародавній, добрий; дуби – велич усе (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- велич — (про вияв поваги) величавість, високість, величність, маєстат. Словник синонімів Полюги
- велич — ве́лич іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- велич — (народу) величність, г. маєстат, р. величчя; (зустрічі) урочистість, пишність; (подвигу) високість, шляхетність. Словник синонімів Караванського
- велич — -і, ж. 1》 заст. Дуже великий, надзвичайних розмірів предмет. 2》 Повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- велич — див. величність Словник синонімів Вусика
- велич — ВЕ́ЛИЧ (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), ВЕЛИ́ЧЧЯ, ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, ВИСО́КІСТЬ, МАЄСТА́Т зах. Одвічну вашу (гру) велич і красу.. на береги Дніпрові.. Словник синонімів української мови
- велич — Ве́лич, ве́личі, -личі, -личчю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- велич — ВЕ́ЛИЧ, і, ж. 1. заст. Дуже великий, надзвичайних розмірів предмет. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе (Сл. Гр.). 2. Повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу. Словник української мови в 11 томах
- велич — Велич, -чі ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Конст. у. Словник української мови Грінченка