венгерці
ВЕНГЕ́РЦІ, ів, мн. (одн. венге́рець, рця, ч.; венге́рка, и, ж.), заст.
Угорці.
Венгерки ще гірше сміялись та галасували (І. Нечуй-Левицький);
У присутності Маші він завше заводить мову про те, що хотів би, нарешті, збудувати свою власну міцну сім'ю, і при цьому багатозначно поглядає на венгерку (О. Гончар);
* У порівн. Погонич сидить у суконних штанях і у юпці .. з китицями, мов у венгерця (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- венгерці — -ів, мн. (одн. венгерець, -рця, ч.; венгерка, -и, ж.), заст. Угорці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- венгерці — ВЕНГЕ́РЦІ, ів, мн. (одн. венге́рець, рця, ч.; венге́рка, и, ж.), заст. Угорці. Погонич сидить у суконних штанях і у юпці.. з китицями, мов у венгерця (Кв.-Осн., II, 1956, 232); Венгерки ще гірше сміялись та галасували (Н.-Лев., II, 1956, 395). Словник української мови в 11 томах