1. Словник української мови у 20 томах

вергання

ВЕ́РГА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ве́рга́ти.

Гряде душа. За громом. По грудках .. Ти розпрощаєшся з старим порогом? .. Ти все відринеш? І збагнеш нове? І зрозумієш суть – в верганні бурі (В. Стус);

У спектаклі були і громи небесні, і дими, і блискавиці, і вергання каміння на грішні голови (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вергання — ве́рга́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вергання — -я, с. Дія за знач. вергати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вергання — ВЕ́РГА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ве́рга́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. вергання — Вергання, -ня с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 4 25. Словник української мови Грінченка