вергання

ве́рга́ння

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вергання — -я, с. Дія за знач. вергати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вергання — ВЕ́РГА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ве́рга́ти. Гряде душа. За громом. По грудках .. Ти розпрощаєшся з старим порогом? .. Ти все відринеш? І збагнеш нове? І зрозумієш суть – в верганні бурі (В. Словник української мови у 20 томах
  3. вергання — ВЕ́РГА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ве́рга́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. вергання — Вергання, -ня с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 4 25. Словник української мови Грінченка