вергати

Значення в інших словниках

1. вергати — Ве́ргати: — кидати [10;XII] Словник з творів Івана Франка
2. вергати — вергаю, вергаєш, недок., вергнути і вергти, -гну, -гнеш, док., перех. і неперех., розм. З силою кидати, шпурляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вергати — ВЕ́РГА́ТИ, ве́рга́ю, ве́рга́єш, недок., ВЕ́РГНУТИ, ВЕ́РГТИ, гну, гнеш, док., що, чим і без дод., розм. Із силою кидати, шпурляти. Як узяв той ведмідь дуб'я трощити; такі дуби вергає, що по півтора обіймища (з казки); “Ще аби градом не вергло”... Словник української мови у 20 томах
4. вергати — див. кидати Словник синонімів Вусика
5. вергати — ве́рга́ти (ки́дати) громи́ на кого і без додатка. Дуже гніватися на кого-небудь, лаяти когось; бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування. Командуючий окупаційною армією мав підстави рвати й метати, мав причини вергати громи (Ю. Фразеологічний словник української мови
6. вергати — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови
7. вергати — ВЕ́РГА́ТИ, ве́рга́ю, ве́рга́єш, недок., ВЕ́РГНУТИ і ВЕ́РГТИ, гну, гнеш, док., перех. і неперех., розм. З силою кидати, шпурляти. Як узяв той ведмідь дуб’я трощити; такі дуби вергає, що по півтора обіймища (Укр.. Словник української мови в 11 томах
8. вергати — Вергати, -гаю, -єш сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл. 1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106. 2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима. Гол. II. 226. Словник української мови Грінченка