вергуни
ВЕРГУНИ́, і́в, мн. (одн. вергу́н, а́, ч.).
Смажені у смальці або олії кондитерські вироби із бездріжджового тіста.
Пекарня і справді чудова: .. тут баханці [буханці], вергуни, калачі (Марко Вовчок);
– Сідай, Улянко, – запросила вчителька. – Чаю вип'єш. Улянка засоромилась..; та вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами (О. Донченко);
Вергуни роблять із бездріжджового тіста, до нього додають ложку горілки чи рому, смажать на смальці або олії і посипають цукровою пудрою (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вергуни — -ів, мн. (одн. вергун, -а, ч.). Смажене в смальці чи олії солодке печиво, що має форму продовгуватих смужечок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Вергуни — Вергуни́ множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- вергуни — ВЕРГУНИ́, і́в, мн. (одн. вергу́н, а́, ч.). Смажене в смальці або олії солодке печиво, що має форму продовгуватих смужечок. Пекарня і справді чудова: ..тут баханці, вергуни, калачі (Вовчок, VI, 1956, 283); Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами (Донч., IV, 1957, 46). Словник української мови в 11 томах