вердикт
ВЕРДИ́КТ, у, ч.
1. юр. Рішення суду або вищої інстанції; вирок.
На основі обвинувального вердикту суд приймає рішення про покарання (з навч. літ.);
Суд виніс вердикт, яким зобов'язував винуватця аварії сплатити потерпілому грошову компенсацію (із журн.);
Тепер, за вердиктом суду, ця людина не постане перед правосуддям за станом здоров'я (з газ.).
2. Ухвала, рішення і т. ін.
Вердикт написано, Джохаре. Убивці йдуть. В них лиць нема (Д. Павличко);
Чия влада – того й правда, той і вердикти пише (І. Нижник);
Не чекаючи чиновницького вердикту, партнери продовжують співпрацю (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вердикт — Верди́кт: — вирок суду, рішення офіційної інстанції [44-1] Словник з творів Івана Франка
- вердикт — верди́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вердикт — (судовий) вирок, присуд, ухвала, рішення, акт. Словник синонімів Караванського
- вердикт — [веирдикт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- вердикт — -у, ч. Вирок, ухвала (перев. суду присяжних). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вердикт — Вирок, присуд Словник чужослів Павло Штепа
- вердикт — верди́кт (англ., франц. verdict, від лат. vere dictum – вірно сказане) рішення присяжних засідателів у буржуазному суді з приводу винності чи невивності підсудного. Словник іншомовних слів Мельничука
- вердикт — ВИ́РОК (ухвала суду про винність або невинність підсудного), ПРИ́СУД, РІ́ШЕННЯ, ПРИ́ГОВОР заст., ЗА́СУД діал.; ВЕРДИ́КТ книжн. (перев. суду присяжних). Суддя зачитував вирок, і чекання ставало просто нестерпним (В. Дарда); Тут були лише ті, кого.. Словник синонімів української мови
- вердикт — Верди́кт, -ту, -тові; -ди́кти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вердикт — ВЕРДИ́КТ, у, ч. Вирок, ухвала (перев. суду присяжних). Словник української мови в 11 томах
- вердикт — рос. вердикт (фр. verdict, від латин. vere dictum — правильно сказане) — заключне рішення присяжних засідателів у суді з приводу винуватості чи невинуватості звинуваченої особи, її причетності до скоєння злочину. Eкономічна енциклопедія