вердиктний

ВЕРДИ́КТНИЙ, а, е, юр.

Стос. до вердикту (у 1 знач.).

Суд зобов'язаний реєструвати всі заяви, що відповідають вимогам прийнятності, це випливає з вердиктної частини Європейської конвенції із захисту прав і основних свобод громадян (із журн.);

Експерт закликав ставитися до цієї інформації критично і не робити на її основі вердиктних висновків (з газ.).