1. Словник української мови у 20 томах

вересень

ВЕ́РЕСЕНЬ, сня, ч.

Дев'ятий місяць календарного року.

Звелося літо, і не знать, Як день за днем минув, І серпень дав, що можна дать, І вересень майнув... (Я. Щоголів);

У вересні тягнеться від дерева до дерева павутиння, майже безконечно, і світиться на сонці; а в лісі тихо-тихо... (О. Кобилянська);

Був місяць вересень. Якраз почали ходити до школи. Чубарик – уже до третього класу (Л. Смілянський);

Верес квітне довго: із серпня по жовтень, але найбільша його сила в дев'ятому місяці року. Тому перший місяць осені одержав назву “вересень” (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вересень — ве́ресень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вересень — [вереисеин'] -с(‘)н'а, ор. -снеим, м. (ў) -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. вересень — -сня, ч. Назва дев'ятого місяця календарного року. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вересень — Ве́ресень, ве́ресня, -сневі, -снем, у ве́ресні; ве́ресні, -снів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вересень — ВЕ́РЕСЕНЬ, сня, чол. Назва дев’ятого місяця календарного року. Звелося літо, і не знать, Як день за днем минув, І серпень дав, що можна дать, І вересень майнув... Словник української мови в 11 томах
  6. вересень — Вересень, -сня м. Сентябрь (мѣсяцъ). Желех. Словник української мови Грінченка