вертикаль

ВЕРТИКА́ЛЬ, і, ж.

1. Пряма, напрям якої збігається з напрямом виска (див. висо́к²); протилежне горизонталь.

Рури парового опалення проходили крізь увесь корпус по вертикалі й по горизонталі (І. Багряний);

Астроплан, що застиг було на якусь мить у повітрі, почав падати по вертикалі хвостовою частиною вниз (В. Владко);

Коли Федько відповів на всі запитання чітко, як і належить у такій установі, лише тоді підсунули на край столу великий, розлінований чорним по вертикалі зошит. Показали, де він має розписатися (Є. Доломан).

2. перен. Розміщення об'єктів за ієрархією підпорядкованості, наступності і т. ін.

Маємо чітку управлінську вертикаль, у якій керівник вищого органу контролює діяльність посадових осіб та державних службовців нижчого органу (з мови документів);

Для реалізації економічної програми передбачалося створити струнку вертикаль виконавчої влади, яка б підпорядковувалась лише Президентові (із журн.).

3. муз. Одночасне звучання двох або кількох звуків.

До вертикалі відноситься будь-яке одночасне звучання двох і більше звуків, одночасне як у буквальному значенні (звучання акорду), так і в переносному (арпеджіо, гармонічна конфігурація) (з наук. літ.);

На формування хорового концерту помітно вплинула українська церковна проповідь доби українського бароко. Для партесних концертів характерна віртуозна побудова партій, могутнє звучання струнких акордних вертикалей з довгою луною та ін. (із журн.).

◇ (1) По вертика́лі – за ієрархічною підпорядкованістю – згори, центральним органом управління, влади.

Усі фінансові органи підпорядковуються по вертикалі вищому органу, а по горизонталі – місцевій раді, тобто діє принцип подвійного підпорядкування (з навч. літ.);

Відносини між банками по вертикалі – це відносини підпорядкування між центральним банком як керівним органом усієї банківської системи і комерційними банками (з мови документів).