вертуни
ВЕРТУНИ́, і́в, мн. (одн. верту́н, а́, ч.), діал.
Вергуни.
– Салату, салатницю, дурню, тягни сюди.., і вертунів солодких, чуєш, ти (Є. Пашковський);
У програмі свята – приготування солодких страв за староугорськими рецептами з використанням сливового повидла (калачі, вертуни і т. ін.) (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me