1. Словник української мови у 20 томах

вертунець

ВЕРТУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм.

1. Зменш.-пестл. до верту́н¹ 1–3.

– Нас при хаті всього – я та горобчики. – Горобчики? – Вони, голубчики. Повернулися, – засяяли в обрамленні зморщок лагідні бабині очі... – Ось побачите моїх вертунців (А. Михайленко).

2. діал. Кажан.

Одні тільки вертунці часом літали перед його очима (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертунець — вертуне́ць іменник чоловічого роду, істота кажан діал. Орфографічний словник української мови
  2. вертунець — -нця, ч., діал. Кажан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вертунець — КАЖА́Н (нічний ссавець з широкими крилами, утвореними перетинками між пальцями ніг), ЛЕТЮ́ЧА МИ́ША, ВЕРТУНЕ́ЦЬ діал., ЛИ́ЛИК діал. Невидимі кажани шурхали над головою (М. Словник синонімів української мови
  4. вертунець — ВЕРТУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Кажан. Одні тільки вертунці часом літали перед його очима (Мирний, II, 1954, 226). Словник української мови в 11 томах
  5. вертунець — Вертунець, -нця м. Летучая мышь? (Вночі) одні тільки вертунці часом літали перед його очима. Мир. ХРВ. 306. Словник української мови Грінченка