верхньощелепний

ВЕРХНЬОЩЕ́ЛЕПНИЙ, а, е.

Стос. до верхньої щелепи.

Тіло верхньої щелепи містить верхньощелепну пазуху, що сполучається через великий верхньощелепний розтвір із носовою порожниною (з наук. літ.);

У порожнині черепа чутливий корінець утворює трійчастий вузол, від якого відходять три нерви: очний, верхньощелепний та нижньощелепний (з навч. літ.).