верхняк
ВЕРХНЯ́К, а́, ч.
1. Верхнє жорно у млині.
У відкритих жорнах верхній камінь (верхняк) був майже зовсім або наполовину оголений (з наук. літ.).
2. Верхня частина гончарного круга, на якій формують посуд.
Звичною рукою обмацував [Мамай] начиння: верхняк і спідняк, веретено і п'ятку (О. Ільченко);
Гончарний круг складався з верхньої (верхняк, голова) і нижньої (спідняк, гончак) частин (з наук.-попул. літ.).
3. Верхній шар ґрунту, скирти і т. ін.
Трактор плазує в натузі, лемеші ріжуть густий верхняк (К. Гордієнко);
Коли солдат заніс твердий чорний черевик, щоб скинути зрошений верхняк з Климкового схову, він .. схопився на коліна, – брудний, нестрижений, в остюках (Григір Тютюнник).
4. Верхня дека в струнному музичному інструменті (кобзі, бандурі і т. ін.).
Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи та протерши пальцем голосник од пилу.., повів [Остап] по всіх дванадцяти струнах зразу (Ф. Бурлака);
Краї верхняка бандури оздобленi вiзерунком на зразок української народної вишивки (із журн.).
5. діал. Металева кришка люльки (див. лю́лька¹).
Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, – огонь осіяв сіни (Панас Мирний).
6. Узагалі верхня частина чого-небудь.
Перший ряд [молодців] ніс перед собою замість щита верхняк із стола (І. Франко);
На порозі став Смик. Торкнувшись верхняка одвірок [одвірків], зняв кепку (М. Рудь);
Утримують покрівлю широкі сталеві верхняки секцій гідрофікованого кріплення (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- верхняк — верхняк (81)—верхня дошка стола; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
- верхняк — верхня́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- верхняк — Верхняк — beam, capping top — *Kappe — елемент кріплення гірничих виробок, що розташовується біля покрівлі виробки і являє собою прямолінійну або криволінійну балку, яка працює переважно на згин. Призначення... Гірничий енциклопедичний словник
- верхняк — -а, ч. 1》 Верхнє жорно у млині. 2》 Верхня частина гончарського круга, на якій формують посуд. 3》 Верхній шар ґрунту і т. ін. 4》 Дека в струнному музичному інструменті (кобзі та ін.). 5》 діал. Металева кришка люльки. 6》 Взагалі верхня частина чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- верхняк — Верхній диск ножного гончарного круга, на якому гончар вручну формує кераміку. Універсальний словник-енциклопедія
- верхняк — ВЕРХНЯ́К, а́, ч. 1. Верхнє жорно у млині. 2. Верхня частина гончарського круга, на якій формують посуд. Звичною рукою обмацував [Мамай] начиння: верхняк і спідняк, веретено і п’ятку (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 328). 3. Верхній шар грунту, скирти і... Словник української мови в 11 томах
- верхняк — Верхняк, -ка м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (см. круг). Вас. 179. Шух. І. 260 — 262. 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). КС. 1882. VIII. 282; 1892. ІІІ. 382. Словник української мови Грінченка