верхняк

ВЕРХНЯ́К, а́, ч.

1. Верхнє жорно у млині.

2. Верхня частина гончарського круга, на якій формують посуд.

Звичною рукою обмацував [Мамай] начиння: верхняк і спідняк, веретено і п’ятку (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 328).

3. Верхній шар грунту, скирти і т. ін.

Трактор плазує в натузі, лемеші ріжуть густий верхняк (Горд., Дівчина.., 1954, 110).

4. Дека в струнному музичному інструменті (кобзі та ін.).

Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи та протерши пальцем голосник од пилу.., повів [Остап] по всіх дванадцяти струнах зразу (Бурл., О. Вересай, 1959, 64).

5. діал. Металева кришка люльки.

Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни (Мирний, II, 1954, 226).

6. Взагалі верхня частина чого-небудь.

Перший ряд ніс перед собою замість щита верхняк із стола (Фр., VI, 1951, 84);

На порозі став Смик. Торкнувшись верхняка одвірок [одвірків], зняв кепку (Рудь, Гомін.., 1959, 47);

Вдержують [покрівлю] широкі стальні верхняки секцій гідрофікованого кріплення (Наука.., 11, 1964, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верхняк — верхняк (81)—верхня дошка стола; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. верхняк — верхня́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. верхняк — Верхняк — beam, capping top — *Kappe — елемент кріплення гірничих виробок, що розташовується біля покрівлі виробки і являє собою прямолінійну або криволінійну балку, яка працює переважно на згин. Призначення... Гірничий енциклопедичний словник
  4. верхняк — -а, ч. 1》 Верхнє жорно у млині. 2》 Верхня частина гончарського круга, на якій формують посуд. 3》 Верхній шар ґрунту і т. ін. 4》 Дека в струнному музичному інструменті (кобзі та ін.). 5》 діал. Металева кришка люльки. 6》 Взагалі верхня частина чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. верхняк — ВЕРХНЯ́К, а́, ч. 1. Верхнє жорно у млині. У відкритих жорнах верхній камінь (верхняк) був майже зовсім або наполовину оголений (з наук. літ.). 2. Верхня частина гончарного круга, на якій формують посуд. Словник української мови у 20 томах
  6. верхняк — Верхній диск ножного гончарного круга, на якому гончар вручну формує кераміку. Універсальний словник-енциклопедія
  7. верхняк — Верхняк, -ка м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (см. круг). Вас. 179. Шух. І. 260 — 262. 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). КС. 1882. VIII. 282; 1892. ІІІ. 382. Словник української мови Грінченка