верхогляд

ВЕРХОГЛЯ́Д¹, а, ч., розм.

Людина, якій власт. верхоглядство; поверхова людина.

– І ідеї нікчемні, і в нас люди-таки настали нікчемні, пусті, верхогляди, неслухняні! – сказав архімандрит (І. Нечуй-Левицький);

А Микита? Звісно, він має чим поділитись, крізь життя не йшов верхоглядом, по колосочку підбирав усе найцінніше, що попадалось йому на шляху (О. Гончар);

– Хм, які ви швидкі, – іронічно буркнув дід. – Прочитали якогось дивака і гуртом повторюєте, як папуги! Всі ви такі – верхогляди! (О. Бердник).

ВЕРХОГЛЯ́Д², а, ч.

Хижа промислова риба родини коропових, поширена в басейні Амуру і в ріках Китаю.

Верхогляд харчується рибою і безхребетними (креветками) (з наук.-попул. літ.);

Рот верхогляда спрямований угору, очі розміщені високо, що пов'язане з добуванням їжі у верхній товщі води (із журн.);

Верхогляд може бути завдовжки 1 м, а його вага іноді досягає 9 кг (із журн.).