1. Орфографічний словник української мови

верхогляд

верхогля́д

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верхогляд — -а, ч. Людина, яка виявляє верхоглядство; поверхова людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. верхогляд — Гонивітер, жевжик, шелихвіст, шалапут, шалапутько Словник чужослів Павло Штепа
  3. верхогляд — ВЕРХОГЛЯ́Д¹, а, ч., розм. Людина, якій власт. верхоглядство; поверхова людина. – І ідеї нікчемні, і в нас люди-таки настали нікчемні, пусті, верхогляди, неслухняні! – сказав архімандрит (І. Нечуй-Левицький); А Микита?... Словник української мови у 20 томах
  4. верхогляд — див. легковажний; пихатий Словник синонімів Вусика
  5. верхогляд — ВЕРХОГЛЯ́Д, а, ч. Людина, що виявляє верхоглядство; поверхова людина. — І ідеї нікчемні, і в нас люди-таки настали нікчемні, пусті, верхогляди, неслухняні! — сказав архімандрит (Н.-Лев., І, 1956, 564); Незабаром усі переконалися, що Попов просто верхогляд (Бойч., Молодість, 1949, 77). Словник української мови в 11 томах