верхогляд
ВЕРХОГЛЯ́Д, а, ч. Людина, що виявляє верхоглядство; поверхова людина.
— І ідеї нікчемні, і в нас люди-таки настали нікчемні, пусті, верхогляди, неслухняні! — сказав архімандрит (Н.-Лев., І, 1956, 564);
Незабаром усі переконалися, що Попов просто верхогляд (Бойч., Молодість, 1949, 77).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верхогляд — верхогля́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- верхогляд — -а, ч. Людина, яка виявляє верхоглядство; поверхова людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- верхогляд — Гонивітер, жевжик, шелихвіст, шалапут, шалапутько Словник чужослів Павло Штепа
- верхогляд — ВЕРХОГЛЯ́Д¹, а, ч., розм. Людина, якій власт. верхоглядство; поверхова людина. – І ідеї нікчемні, і в нас люди-таки настали нікчемні, пусті, верхогляди, неслухняні! – сказав архімандрит (І. Нечуй-Левицький); А Микита?... Словник української мови у 20 томах
- верхогляд — див. легковажний; пихатий Словник синонімів Вусика