1. Словник української мови у 20 томах

вершителька

ВЕРШИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн.

Жін. до верши́тель.

Хтось сказав: історія – вершителька доль. Можна додати: особливо доль неординарних (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершителька — верши́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вершителька — -и. Жін. до вершитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вершителька — ВЕРШИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до верши́тель. Словник української мови в 11 томах