1. Словник української мови у 20 томах

вибавляння

ВИБАВЛЯ́ННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. вибавля́ти.

Вибавляння від небезпеки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибавляння — вибавля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вибавляння — -я, с. Дія за знач. вибавляти. Великий тлумачний словник сучасної мови