1. Словник української мови у 20 томах

вибавлення

ВИ́БАВЛЕННЯ, я, с., рідко.

Дія і стан за знач. ви́бавити.

Руки у всіх простягнуті до хреста – символу вибавлення (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибавлення — ви́бавлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вибавлення — -я, с. Дія за знач. вибавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибавлення — Вибавлення, -ня с. = вибава. Левч. 55. Словник української мови Грінченка