вибавлення
ви́бавлення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибавлення — -я, с. Дія за знач. вибавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибавлення — ВИ́БАВЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. ви́бавити. Руки у всіх простягнуті до хреста – символу вибавлення (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- вибавлення — Вибавлення, -ня с. = вибава. Левч. 55. Словник української мови Грінченка