вибавлення

ви́бавлення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибавлення — -я, с. Дія за знач. вибавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибавлення — ВИ́БАВЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. ви́бавити. Руки у всіх простягнуті до хреста – символу вибавлення (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. вибавлення — Вибавлення, -ня с. = вибава. Левч. 55. Словник української мови Грінченка