1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вибавлення

ви́бавлення

-я, с.

Дія за знач. вибавити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибавлення — ви́бавлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вибавлення — ВИ́БАВЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. ви́бавити. Руки у всіх простягнуті до хреста – символу вибавлення (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. вибавлення — Вибавлення, -ня с. = вибава. Левч. 55. Словник української мови Грінченка