вибавлення

Значення в інших словниках

1. вибавлення — ви́бавлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. вибавлення — -я, с. Дія за знач. вибавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибавлення — ВИ́БАВЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. ви́бавити. Руки у всіх простягнуті до хреста – символу вибавлення (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах