вибухання

ВИБУХА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. вибуха́ти 1.

Що ж сталось у механізмі вибухання? Чому він почав працювати не в ту єдино потрібну частку секунди, коли ракета пролітала, майже перерізаючи крила літака, а на кілька секунд пізніше? (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибухання — вибуха́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вибухання — -я, с. Дія за знач. вибухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибухання — ВИБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вибуха́ти 1. Що ж сталось у механізмі вибухання? Чому він почав працювати не в ту єдино потрібну частку секунди, коли ракета пролітала, майже перерізаючи крила літака, а на кілька секунд пізніше? (Собко, Срібний корабель, 1961, 31) Словник української мови в 11 томах