вибійницький

ВИБІ́ЙНИЦЬКИЙ, а, е.

Стос. до вибійки, вибійника, вибійниці.

Вибійницьке кріплення складається з двох рядів дерев'яних рамок – трьох стояків, які підбивають під двометровий розпил (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me