вибійницький
ВИБІ́ЙНИЦЬКИЙ, а, е.
Стос. до вибійки, вибійника, вибійниці.
Вибійницьке кріплення складається з двох рядів дерев'яних рамок – трьох стояків, які підбивають під двометровий розпил (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me