вивірити
ВИ́ВІРИТИ див. вивіря́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивірити — ви́вірити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вивірити — див. вивіряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивірити — виві́дувати (вивіря́ти) / ви́відати (ви́вірити) ума́ у кого, заст. Намагатися дізнатися про чиї-небудь справжні думки, наміри, випитуючи про них. Чи ти, мила, справді умираєш? Чи ти в мене ума вивідаєш? (П. Фразеологічний словник української мови
- вивірити — ПЕРЕВІРЯ́ТИ (з'ясовувати правильність, точність, придатність і т. ін. чогось; розпитувати кого-небудь з метою з'ясування певних якостей, знань тощо), ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ) рідше; ВИВІРЯ́ТИ (ретельно з метою встановлення точності, наявності... Словник синонімів української мови
- вивірити — Ви́вірити, див. вивіря́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вивірити — ВИ́ВІРИТИ див. вивіря́ти. Словник української мови в 11 томах
- вивірити — Ви́вірити см. вивіряти. Словник української мови Грінченка