вигадливий
ВИГА́ДЛИВИЙ, а, е.
1. Здатний вигадувати, винаходити; швидкий на вигадку; винахідливий.
Щоб Горобців шкідливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом'яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити (Л. Глібов);
Вигадливий, кмітливий, він просто кипів від безлічі різних проектів (В. Козаченко).
2. Химерний, незвичайний за формою, змістом.
Голову посів рій думок, нових, тривожних, вигадливих, що опановують людину в розпуці (Олесь Досвітній);
Фантастичні звірі зображені на орнаменті у вигадливих сплетіннях (з наук. літ.);
Столи, особливо в гуцулів, крім міцності, відзначалися й вигадливою різьбою (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигадливий — вига́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- вигадливий — Меткий на вигадки, винахідливий, кмітливий, меткий, бистрий на розум; (візерунок) химерний; Р. ВЕРЕДЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
- вигадливий — -а, -е. 1》 Здатний вигадувати, винаходити; швидкий на вигадку; винахідливий. 2》 Химерний, незвичайний за формою, змістом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигадливий — див. веселий; дотепний; розумний; спритний Словник синонімів Вусика
- вигадливий — ВИНАХІ́ДЛИВИЙ (здатний вигадати що-небудь, знайти вихід із складного становища й т. ін.; здатний винаходити), ВИГА́ДЛИВИЙ. Він весь час.. невгамовний, беручкий, винахідливий (Я. Баш); Вигадливий, кмітливий, він просто кипів від безлічі різних проектів (В. Козаченко). Словник синонімів української мови
- вигадливий — ВИГА́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний вигадувати, винаходити; швидкий на вигадку; винахідливий. Щоб Горобців шкідливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом’яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- вигадливий — Вигадливий, -а, -е 1) Изобрѣтательный. 2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива. Рудч. Ск. II. 174. Словник української мови Грінченка