виговорюватися

ВИГОВО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ГОВОРИТИСЯ, рюся, ришся, док.

1. Говорити досхочу, розповідати, висловлювати все.

Ми виговорюємось для того, щоб отримати допомогу, коли несемо тягар кривди (з публіц. літ.);

Сусід Іван .. розповідав не раз, що “Гриць, – каже, – виговориться в неділю на весь тиждень та й цілий тиждень відтак не потребує говорити” (Л. Мартович);

Я не переривав. Хай виговориться, самовпевнений зеленок [зелений] (В. Дрозд).

2. тільки док., розм. Говорячи, набути навиків до розмови; стати балакучішим.

Навіть коли сватав мене, жодного слова не сказав .. Думала: виговориться, живучи зо мною .. Ні, таким і лишився (Є. Кравченко).

3. діал. Виправдовуватися.

– Не бійсь слави, не бійсь слави, Не бійсь поговору, Я за славу сама стану, Ще й виговорюся (П. Чубинський).