виграш

ВИ́ГРАШ, у, ч.

1. Здобуття, одержання чого-небудь під час гри або розігрування чогось.

Аркадія Павловича оточили тісним кільцем. Йому пророкували виграш (А. Шиян);

Дивлячись на програші та виграші інших, хлопець поступово проймався дивною, непояснимою певністю, що йому повезе (О. Гончар).

2. Те, що одержане внаслідок вдалої гри або в результаті розігрування чогось.

Пан хвалиться виграшем, панич – нежданим гостюванням (Панас Мирний);

– Знаєте що? – кажу я до хлопців. – Став, хто за мене .. Виграю – твій виграш (І. Микитенко).

3. Вигода, користь від чого-небудь; перевага.

Небезпека для танків була велика, але ж і виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст і танкова частина матиме готову переправу (Ю. Яновський);

Великий економічний виграш.

4. Успіх, перемога у чому-небудь.

А він біжить і біжить навпростець порожнім полем, наче від того залежить виграш бою (В. Кучер);

Це була страшна гра, гра зі смертю! На виграш у Васі не було майже ніяких шансів (В. Собко);

Хоч і дорого їм [селянам] обійшовся торішній саботаж на сівбі озимих, проте виграш у цій боротьбі був не за окупантами (Д. Бедзик).

(1) Ви́граш ча́су (у ча́сі) – економія часу для здійснення, виконання і т. ін. чогось.

Звичайно, їх прохання не мало успіху .. Єдиним наслідком усіх цих прохань був виграш часу (Л. Смілянський);

Широко застосовуючи роздільний спосіб збирання врожаю, господарства Хмельниччини ефективніше використовують техніку, мають певний виграш у часі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виграш — ви́граш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виграш — як ім. г. виграна, д. вигра, вигранка; (економічніш) користь, вигода; (у боротьбі) успіх, перемога. Словник синонімів Караванського
  3. виграш — [виграш] -шу, ор. -шеим, м. (ў) -ш'і, р. мн. -ш'іў Орфоепічний словник української мови
  4. виграш — -у, ч. 1》 Здобуття, одержання чого-небудь у процесі гри або розігрування чогось. 2》 Те, що одержане внаслідок вдалої гри або розігрування чогось. 3》 перен. Вигода, користь від чого-небудь. 4》 перен. Успіх, перемога в чому-небудь. 5》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виграш — Вигра, зиск, перемога Словник чужослів Павло Штепа
  6. виграш — КО́РИ́СТЬ (добрі наслідки від когось, чогось, прибуток для кого-небудь), ВИ́ГРАШ, ПРИБУ́ТОК розм., ПРИБИ́ТОК заст., ХОСЕ́Н діал.; ЗИСК розм. (добрий матеріальний результат); ВИ́ГОДА, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., УЖИ́ТОК (ВЖИ́ТОК) розм. Словник синонімів української мови
  7. виграш — Ви́граш, -шу, -шеві; -раші, -шів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. виграш — ВИ́ГРАШ, у, ч. 1. Здобуття, одержання чого-небудь в процесі гри або розігрування чогось. Аркадія Павловича оточили тісним кільцем. Словник української мови в 11 томах