виграш

ВИ́ГРАШ, у, ч.

1. Здобуття, одержання чого-небудь в процесі гри або розігрування чогось.

Аркадія Павловича оточили тісним кільцем. Йому пророкували виграш (Шиян, Баланда, 1957, 138);

Дивлячись на програші та виграші інших, хлопець поступово проймався дивною непояснимою певністю, що йому повезе (Гончар, Таврія.., 1957, 47).

2. Те, що одержане внаслідок вдалої гри або розігрування чогось.

Пан хвалиться виграшем, панич — нежданим гостюванням (Мирний, III, 1954, 161);

— Знаєте що? — кажу я до хлопців. — Став хто за мене.. Виграю — твій виграш (Мик., Кадильниця, 1959, 7).

3. перен. Вигода, користь від чого-небудь.

Небезпека для танків була велика, але ж і виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст і танкова частина матиме готову переправу (Ю. Янов., І, 1958, 497);

Переробка керченських залізних руд на місці дасть великий економічний виграш (Рад. Укр., 21.VI 1961, 2).

4. перен. Успіх, перемога у чому-небудь.

А він біжить і біжить навпростець порожнім полем, наче від того залежить виграш бою (Кучер, Чорноморці, 1956, 457);

Це була страшна гра, гра зі смертю! На виграш у Васі не було майже ніяких шансів (Собко, Скеля.., 1961, 134);

Хоч і дорого їм [людям] обійшовся торішній саботаж на сівбі озимих, проте виграш у цій боротьбі був не за окупантами (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 91).

5. перен. Заощадження у витраті внаслідок економії, вмілого використання чого-небудь.

Створення матеріально-технічної бази комунізму вимагатиме величезних капітальних вкладень. Завдання полягає в тому, щоб ці вкладення були використані найбільш розумно й економно, з максимальним результатом і виграшем часу (Програма КПРС, 1961, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виграш — ви́граш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виграш — як ім. г. виграна, д. вигра, вигранка; (економічніш) користь, вигода; (у боротьбі) успіх, перемога. Словник синонімів Караванського
  3. виграш — [виграш] -шу, ор. -шеим, м. (ў) -ш'і, р. мн. -ш'іў Орфоепічний словник української мови
  4. виграш — -у, ч. 1》 Здобуття, одержання чого-небудь у процесі гри або розігрування чогось. 2》 Те, що одержане внаслідок вдалої гри або розігрування чогось. 3》 перен. Вигода, користь від чого-небудь. 4》 перен. Успіх, перемога в чому-небудь. 5》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виграш — Вигра, зиск, перемога Словник чужослів Павло Штепа
  6. виграш — ВИ́ГРАШ, у, ч. 1. Здобуття, одержання чого-небудь під час гри або розігрування чогось. Аркадія Павловича оточили тісним кільцем. Йому пророкували виграш (А. Словник української мови у 20 томах
  7. виграш — КО́РИ́СТЬ (добрі наслідки від когось, чогось, прибуток для кого-небудь), ВИ́ГРАШ, ПРИБУ́ТОК розм., ПРИБИ́ТОК заст., ХОСЕ́Н діал.; ЗИСК розм. (добрий матеріальний результат); ВИ́ГОДА, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., УЖИ́ТОК (ВЖИ́ТОК) розм. Словник синонімів української мови
  8. виграш — Ви́граш, -шу, -шеві; -раші, -шів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)