1. Словник української мови в 11 томах

виграшка

ВИ́ГРАШКА, и, ж.

1. Те, що розважає, допомагає приємно проводити час; розвага.

У нашої старої пані Малії паничі були .. Вона й бере мене в покої Синкам на виграшку (Шевч., II, 1953, 63);

Мимоволі зринули в голові його товариство, безпечні виграшки, щирі розмови, коли не було чого ховати в душі од хлопців (Вас., І, 1959, 162).

2. Предмет, що служить дітям для гри, розваги; іграшка.

[Марфа Варфоломіївна:] Кажуть, що кожному зростові свої виграшки, а тобі й до старості ляльки людьми здаватимуться… (Кроп., II, 1958, 269);

*Образно. Треба тільки завжди розрізняти органічно виниклі, потрібні неологізми від неологізмів— брязкалець, виграшок, цяцьок (Рильський, III, 1956, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виграшка — ви́грашка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. виграшка — Іграшка, забавка, цяцька, лялька; П. розвага. Словник синонімів Караванського
  3. виграшка — -и, ж. 1》 Те, що розважає, допомагає приємно проводити час; розвага. 2》 Предмет, що служить дітям для гри, розваги; іграшка, цяцька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виграшка — Забавка, цяцька, гулі Словник чужослів Павло Штепа
  5. виграшка — ВИ́ГРАШКА, и, ж. 1. Те, що розважає, допомагає приємно проводити час; розвага. Мимоволі зринули в голові його товариство, безпечні виграшки, щирі розмови, коли не було чого ховати в душі од хлопців (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  6. виграшка — див. іграшка Словник синонімів Вусика
  7. виграшка — за ви́грашки. Дуже легко, швидко, без будь-якого напруження. І він частіше й частіше крутився думками біля Оксаниного двору й Оксаниних рук; така за виграшки всяке ділечко переробить (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  8. виграшка — І́ГРАШКА (предмет, яким бавляться діти), ЦЯ́ЦЬКА, ЗА́БАВКА, ВИ́ГРАШКА, ЦЯ́ЦЯ дит. Коли хворіла Галина, то мати приносила їй найкращі іграшки (І. Ле); Настуся надзвичайно любила цяцьки та ляльки, — це найвище дитяче штучництво (І. Словник синонімів української мови
  9. виграшка — Ви́грашка, -ки ж. Игрушка; забава. Вона й бере мене в покої синкам на виграшку. Шевч. 416. Словник української мови Грінченка