виділятися

ВИДІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ДІЛИТИСЯ, люся, лишся, док.

1. Відокремлюватися від кого-, чого-небудь, виходити з якогось середовища, утворюючи певну групу.

Гострі суперечки розколювали громаду, з неї виділялися сміливі борці, до них приєднувалися .. багато й тих, які воювали у військах Острозького (Іван Ле);

Що з радикалів певна частина виділиться в чисто соціал-демократичну фракцію, сього я давно ждала (Леся Українка);

З гурту, що стояв ближче до машини, хутко виділилося з три десятки нестарих селян (Г. Епік).

2. Бути, ставати помітнішим, ніж інші предмети, явища і т. ін., робитися виразнішим для сприймання органами чуття.

Обидві царівни стоять який [якийсь] час нерухомо, їх чорні постаті різко виділяються в місячному світлі (Леся Українка);

В хвилі вигуків особливо дзвінко виділялися дитячі голоси (Іван Ле і О. Левада);

// Відрізнятися якими-небудь якостями, рисами серед когось, чогось.

Невисокого росту, круглолиця, чорнява.., вона, наче лілія серед пучка квіток, виділялася серед своїх товаришок (Панас Мирний);

Сам він навіть серед надстроковиків виділяється своєю підтягнутістю та бравим молодецьким виглядом (О. Гончар);

Мода за своєю природою – це прагнення людини самоствердитися, виділитися (з газ.).

3. Відокремлюватися для самостійного життя, одержавши частину майна.

Микола розумів, що в батьківській хаті його родині життя не буде: треба виділятися (із журн.);

Значний процент у селах Бойківщини однопоколінних сімей, які складаються з літнього подружжя – чоловіка і жінки, діти яких виділились і живуть окремо (з наук. літ.).

4. Виходити звідкись назовні, видалятися (з організму, з якоїсь сполуки і т. ін.).

Соляна кислота має різкий запах хлороводню, бо з неї виділяються молекули цього газу (з навч. літ.);

При засолюванні помідорів у скляних балонах їх прикривають і так залишають на 8–10 днів, поки пройде основний період бродіння й виділяться гази (з наук.-попул. літ.).

5. тільки недок. Пас. до виділя́ти.

Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед пояснюваним словом, комою, як правило, не виділяється (з навч. літ.);

Землі, які не вважаються особливо цінними для сільськогосподарського використання, виділяються під забудову (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виділятися — (бути не таким, як інші) вирізнятися, видаватися, відзначатися, р. виокремлюватися, (про зображення) вимальовуватися, висвічуватися, р. обрисовуватися. Словник синонімів Полюги
  2. виділятися — виділя́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виділятися — [виед'іл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. виділятися — -яюся, -яєшся, недок., виділитися, -люся, -лишся, док. 1》 Відокремлюватися від кого-, чого-небудь, виходити з якогось середовища, утворюючи певну групу. 2》 Бути, ставати помітнішим, ніж інші предмети, явища і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виділятися — (з-поміж) визначатися, визначитися, повизначатися, виріжнятися, виріжнитися, повиріжнятися Словник чужослів Павло Штепа
  6. виділятися — ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ рідше, ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ... Словник синонімів української мови
  7. виділятися — ВИДІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ДІЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Відокремлюватися від кого-, чого-небудь, виходити з якогось середовища, утворюючи певну групу. Словник української мови в 11 томах