вижимати

ВИЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖАТИ, жму, жмеш, док., що.

1. рідко. Те саме, що виду́шувати 1.

Владко спостерігав, як мама вижимала сік зі стиглих апельсинів (із журн.);

* Образно. Хоч журба вижала її душу, та не змогла вижати любові ні до Данила, ні до людей (М. Стельмах).

2. спорт. Повільно, рівномірно піднімати якусь вагу (штангу, гирю і т. ін.) від рівня грудей угору, випрямляючи зігнуті руки.

Ми ж вижимали отой шмат рейки, що в нього у нас в колгоспі на обід калатають, – Ява дев'ять, а я сім разів... А “запорожець” Карафолька ледве три, а Коля Кагарлицький так і зовсім вижать не міг (В. Нестайко).

3. перен., рідко. Те саме, що вича́влювати 2.

– Я, брат, сьогоднi першi триста пудiв розвьорстки [продрозкладки] з Михайлiвської волостi вижав (Б. Антоненко-Давидович);

Коли, здавалось, були вичерпані вже всі можливості, коли вчені переконались, що із звичайного палива не можна вижати більшої швидкості витікання газів, – на допомогу прийшла .. атомна техніка! (В. Владко).

4. техн. Натискаючи, переводити в потрібне положення.

Одночасно візьміться за важелі переднього та заднього гальма й вижимайте їх доти, доки гальмо не спрацює. Пам'ятайте, що гальма необхідно вижимати поступово та рівномірно (з навч. літ.);

Перед тим, як зупинити автомобіль, різко вижимаємо зчеплення і плавно натискуємо педаль гальма до повної зупинки (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

вижимати

Значення в інших словниках