вижимати

Значення в інших словниках

1. вижимати — вижима́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. вижимати — -аю, -аєш, недок., вижати, -жму, -жмеш, док., перех. 1》 рідко. Те саме, що видушувати 1). 2》 спорт. Повільно, рівномірно піднімати якусь вагу (штангу, гирю і т. ін.) від рівня грудей вгору, випрямляючи зігнуті руки. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вижимати — ВИЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖАТИ, жму, жмеш, док., що. 1. рідко. Те саме, що виду́шувати 1. Владко спостерігав, як мама вижимала сік зі стиглих апельсинів (із журн.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
4. вижимати — див. витискувати Словник синонімів Вусика
5. вижимати — вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т. ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т. ін.) (усі́) со́ки з кого. 1. Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
6. вижимати — ВИДУ́ШУВАТИ (тиснучи що-небудь, видаляти назовні, видобувати — перев. рідину); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ, ВИЧА́ВЛЮВАТИ, ВИГНІ́ЧУВАТИ, ВИЖИМА́ТИ рідко. — Док.: ви́душити, ви́давити, ви́тиснути, ви́чавити, ви́гнітити, ви́жати. Словник синонімів української мови
7. вижимати — ВИЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖАТИ, жму, жмеш, док., перех. 1. рідко. Те саме, що виду́шувати 1. Обутий [Харон] в драні постоли; Із дір онучі волочились, Зовсім хоть вижми, помочились (Котл., І, 1952, 130). Словник української мови в 11 томах
8. вижимати — Вижимати, -маю, -єш сов. в. вижати, -жму, -меш, гл. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то нічого не вижмеш. Ном. № 10049. Словник української мови Грінченка