вижимати

ВИДУ́ШУВАТИ (тиснучи що-небудь, видаляти назовні, видобувати — перев. рідину); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ, ВИЧА́ВЛЮВАТИ, ВИГНІ́ЧУВАТИ, ВИЖИМА́ТИ рідко. — Док.: ви́душити, ви́давити, ви́тиснути, ви́чавити, ви́гнітити, ви́жати. Він видушив із тюбика синьої фарби (Ю. Яновський); Якщо в зерні було мало "молочка", його видавлювали з колосків (жита) (з журналу); Люди витискають із збіжжя.. дивне пійло (Лесь Мартович); Цей апарат не тільки вичавлює сік із фруктів та овочів, а й механічно викидає жом (з газети).

ВИКРУ́ЧУВАТИ (скручувати мокру тканину, видавлювати воду, рідину тощо), ВИЖИМА́ТИ розм., рідко. — Док.: ви́крутити, ви́жати. Викручує (молодиця) випрану.. сорочку (О. Десняк); Із дір онучі волочились, Зовсім хоть вижми, помочились (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижимати — вижима́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вижимати — -аю, -аєш, недок., вижати, -жму, -жмеш, док., перех. 1》 рідко. Те саме, що видушувати 1). 2》 спорт. Повільно, рівномірно піднімати якусь вагу (штангу, гирю і т. ін.) від рівня грудей вгору, випрямляючи зігнуті руки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вижимати — див. душити, давити, пресувати, жати, нажимати, прижимати, розжимати, нагнітати Словник чужослів Павло Штепа
  4. вижимати — ВИЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖАТИ, жму, жмеш, док., що. 1. рідко. Те саме, що виду́шувати 1. Владко спостерігав, як мама вижимала сік зі стиглих апельсинів (із журн.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. вижимати — див. витискувати Словник синонімів Вусика
  6. вижимати — вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т. ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т. ін.) (усі́) со́ки з кого. 1. Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  7. вижимати — ВИЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖАТИ, жму, жмеш, док., перех. 1. рідко. Те саме, що виду́шувати 1. Обутий [Харон] в драні постоли; Із дір онучі волочились, Зовсім хоть вижми, помочились (Котл., І, 1952, 130). Словник української мови в 11 томах
  8. вижимати — Вижимати, -маю, -єш сов. в. вижати, -жму, -меш, гл. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то нічого не вижмеш. Ном. № 10049. Словник української мови Грінченка