вижити
ВИ́ЖИТИ див. вижива́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вижити — ви́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вижити — [вижиетие] -жиеву, -жиевеиш; нак. -жиевие, -жиев'іт' Орфоепічний словник української мови
- вижити — див. виживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вижити — ви́жити / вижива́ти з па́м’яті. Від старості втратити здатність пам’ятати. Дід Михайло поступово виживав з пам’яті: спочатку забував імена знайомих, а згодом — і власних дітей (З журналу). ви́жити / вижива́ти з ро́зуму (з ума́). Фразеологічний словник української мови
- вижити — ВИЖИВА́ТИ (створивши комусь нестерпні умови, примушувати залишити місце проживання, роботу тощо), ВИКУ́РЮВАТИ. — Док.: ви́жити, ви́курити. Він гиркав на інженерів,.. залякував. І не тільки залякував, а й виживав (А. Словник синонімів української мови
- вижити — Ви́жити, -живу, -живеш, -живуть; ви́живи, -вім, -віть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вижити — ВИ́ЖИТИ див. вижива́ти. Словник української мови в 11 томах
- вижити — Ви́жити, -ся см. виживати, -ся. Словник української мови Грінченка