вижити

ви́жити

ижиетие]

-жиеву, -жиевеиш; нак. -жиевие, -жиев'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижити — ви́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вижити — Ви́жити, -ся см. виживати, -ся. Словник української мови Грінченка
  3. вижити — ВИ́ЖИТИ див. вижива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вижити — див. виживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вижити — ВИ́ЖИТИ див. вижива́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. вижити — Ви́жити, -живу, -живеш, -живуть; ви́живи, -вім, -віть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вижити — ВИЖИВА́ТИ (створивши комусь нестерпні умови, примушувати залишити місце проживання, роботу тощо), ВИКУ́РЮВАТИ. — Док.: ви́жити, ви́курити. Він гиркав на інженерів,.. залякував. І не тільки залякував, а й виживав (А. Словник синонімів української мови
  8. вижити — ви́жити / вижива́ти з па́м’яті. Від старості втратити здатність пам’ятати. Дід Михайло поступово виживав з пам’яті: спочатку забував імена знайомих, а згодом — і власних дітей (З журналу). ви́жити / вижива́ти з ро́зуму (з ума́). Фразеологічний словник української мови