1. Словник української мови у 20 томах

визначений

ВИ́ЗНАЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́значити 1–4.

У визначений день зібрались у судді всі родичі Петра Гельє (М. Коцюбинський);

Кажуть, місце людині Богом визначене. Але ж кажуть і так, що сама людина прикрашає своє місце (Ю. Мушкетик);

Треба було напихати себе змалку знаннями – хай без системи чи якоїсь там визначеної мети (Р. Іваничук);

Я чомусь переконаний, що життя – це не завжди... ні, на жаль, не завжди плавба до наперед визначеної пристані (Р. Федорів);

// ви́значено, безос. пред.

Під час засідання робочої групи з питань розроблення Стратегії національної безпеки України було визначено її концептуальні засади, етапи підготовки проекту документа та його структуру (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визначений — ви́значений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. визначений — [визначеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. визначений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до визначити 1), 3), 4). || визначено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. визначений — Ви́значений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. визначений — ВИ́ЗНАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́значити 1, 3, 4. У визначений день зібрались у судді всі родичі Петра Гельє (Коцюб., III, 1956, 10); Від загону відділилися сім чоловік і пішли ліворуч, щоб стати на визначені пости (Бойч., Молодість, 1949, 251). Словник української мови в 11 томах