визначений

ви́значений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до визначити 1), 3), 4).

|| визначено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визначений — ви́значений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. визначений — [визначеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. визначений — ВИ́ЗНАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́значити 1–4. У визначений день зібрались у судді всі родичі Петра Гельє (М. Коцюбинський); Кажуть, місце людині Богом визначене. Але ж кажуть і так, що сама людина прикрашає своє місце (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. визначений — Ви́значений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. визначений — ВИ́ЗНАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́значити 1, 3, 4. У визначений день зібрались у судді всі родичі Петра Гельє (Коцюб., III, 1956, 10); Від загону відділилися сім чоловік і пішли ліворуч, щоб стати на визначені пости (Бойч., Молодість, 1949, 251). Словник української мови в 11 томах