визначений
ви́значений
[визначеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визначений — ви́значений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- визначений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до визначити 1), 3), 4). || визначено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визначений — ВИ́ЗНАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́значити 1–4. У визначений день зібрались у судді всі родичі Петра Гельє (М. Коцюбинський); Кажуть, місце людині Богом визначене. Але ж кажуть і так, що сама людина прикрашає своє місце (Ю. Словник української мови у 20 томах
- визначений — Ви́значений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- визначений — ВИ́ЗНАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́значити 1, 3, 4. У визначений день зібрались у судді всі родичі Петра Гельє (Коцюб., III, 1956, 10); Від загону відділилися сім чоловік і пішли ліворуч, щоб стати на визначені пости (Бойч., Молодість, 1949, 251). Словник української мови в 11 томах