вилікування

ВИ́ЛІКУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́лікувати.

Якось тихо-мирно одружився [Преображенський] з Сонею, ніби подякував за вилікування (Іван Ле);

Недуга затяжна, хронічна і ледве чи піддасться вилікуванню (М. Сиротюк);

Повне вилікування варикозної хвороби можливе лише на ранніх її стадіях (з наук. літ.);

Мій сон можна витлумачити й не містично: коли б я напевно розгадав нашу сімейну таємницю, то спокій приніс би не померлим, вони в спокої достатньому, а собі і знайшов би засоби для вилікування здобутої глибокої травми (Валерій Шевчук).